Коктейль The Colonial Cooler
Час приготування: 3 хв.
Кількість1
The Colonial Cooler (зе колоніал кулер) - класичний лонгдрінк на основі джину з солодким вермутом, апельсиновими лікерами, біттером Angostura та газованою водою. За характером він нагадує Gin and It, але содова робить смак легшим і свіжішим, а цитрусова гірчинка додає виразного, пряного краю. У келиху поєднуються ялівцева сухість джину, трав'яна м'якість вермуту й теплий апельсиновий тон, який добре тримається навіть після додавання газованої води. Пучок м'яти та часточка ананаса в оздобленні підсилюють прохолодний аромат, а подібні високі коктейлі з джином особливо полюбляв Френк Сінатра, який цінував напої з чітким, сухим профілем.
Склад
джину 45 мл 
солодкого вермуту (Rosso) 45 мл 
лікеру Grand Marnier 5 мл - гіркого апельсинового лікеру (Amer Picon) 5 мл
біттеру Ангостура 1 кр. 
газованої води
Рецепт коктейлю The Colonial Cooler
- Наповніть склянку collins льодом
- У склянку для змішування відміряйте джиггером 45 мл джину, 45 мл солодкого вермуту, 5 мл лікеру grand marnier, 5 мл гіркого апельсинового лікеру та додайте 1 кр. біттеру ангостура
- Додайте до склянки для змішування лід і добре перемішайте барною ложкою до охолодження
- Через стрейнер процідіть суміш у склянку collins з льодом
- Долийте газованою водою до смаку й обережно перемішайте барною ложкою.
Обладнання
Спробуй приготувати цей коктейльі поділись з нами враженнями у коментарях ↓
Поєднання їжі з коктейлем
Такий довгий і освіжний напій добре пасує до солоних снеків, оливок і підсмажених горіхів. Також він вдало поєднується з м'якими сирами та простими м'ясними закусками без зайвої гостроти. Якщо хочеться чогось солодкого, краще обрати цитрусову випічку або легкі шоколадні десерти. Для невимушеної зустрічі це зручний варіант, який не перебиває смак їжі.Історія та еволюція коктейлю
The Colonial Cooler виріс із традиції Gin and It - простого поєднання джину і солодкого вермуту, популярного в першій половині XX століття. Згодом бармени почали робити його легшим і більш питким, додаючи газованої води та кілька акцентних модифікаторів на кшталт біттеру Ангостура і гіркого апельсинового лікеру. У різних барах змінювалися пропорції та гарнір, але ідея залишалася сталою: освіжити класичний аперитивний стиль. Саме тому напій зберіг вінтажний характер, але став ближчим до формату highball.Вплив на культуру
Напої такого типу були звичними для американської барної сцени середини XX століття, коли гості дедалі частіше обирали легші довгі мікси замість важчих довоєнних рецептів. У голлівудських фільмах 1940-1950-х років келихи з джину, солодкого вермуту та содовою подачею часто з'являлися в сценах готельних барів і вечірок. Подібний стиль згадувався і в газетних колонках про світське життя, де аперитивні коктейлі подавали як знак міського смаку. Пізніше інтерес до таких рецептів повернувся разом із хвилею відродження класичних коктейлів у барах 2000-х.Цікаві факти
- Ернест Гемінґвей часто фігурує в розмовах про джинові аперитиви - у його паризькому та кубинському колі цінували сухі й гіркуваті смаки, близькі до стилю цього напою.
- Ноел Ковард у мемуарах і листах не раз описував культуру коктейльної години, де мікси з джину та солодкого вермуту були майже обов'язковими для світських салонів.
- Девід Вондерич, один із найвідоміших істориків барної культури, неодноразово звертав увагу на те, як сода в середині XX століття перетворювала короткі класичні рецепти на більш демократичні long drink.
