Головна » Коктейлі з джином » Коктейлі з лондонським сухим джином » Коктейль Мартіні (Dry Martini) — класичний рецепт

Коктейль Мартіні (Dry Martini) — класичний рецепт

Оновлено: 02.10.2026

Рейтинг: 4.8 (5 оцінок)

Час приготування: 5 хв.

Міцність: 7/10

150 ккал

Перевірено: склад відповідає стандартам IBA

Коктейль Мартіні (Dry Martini) у класичному коктейльному келиху з лимонною цедрою на темній барній стійці

Мартіні — це 60 мл джину і 10 мл сухого вермуту, перемішані з льодом і проціджені в крижаний келих. Смак сухий і майже повністю джиновий: вермуту тут замало, щоб помʼякшити напій, він лише додає травʼяний винний тон. У келиху виходить близько 30% міцності, а подають Мартіні без льоду, тож він швидко теплішає — пити його треба маленькими ковтками, поки крижаний.

Склад

джину 60 мл
сухого вермуту 10 мл
Лимонна цедра (для прикраси)
Зелена оливка (для прикраси)

Рецепт коктейлю Martini

▢
Охолодіть коктейльний келих: поставте його в морозильник або наповніть льодом з водою, поки готуєте напій.
▢
Наповніть змішувальну склянку льодом приблизно на дві третини.
▢
Влийте 60 мл джину.
▢
Додайте 10 мл сухого вермуту.
▢
Перемішайте барною ложкою 20–30 секунд, поки стінки склянки не вкриються інеєм.
▢
Вилийте з келиха лід, якщо охолоджували ним, і процідіть напій через стрейнер.
▢
Зніміть смужку лимонної цедри, вичавіть із неї олію над поверхнею напою і покладіть на край келиха; замість цедри можна подати зелену оливку.

Натисніть, щоб додати особисті нотатки

Обладнання

Коктейльний келих

Склянка для змішування

Стрейнер

Барна ложка

Спробуй приготувати цей коктейльі поділись з нами враженнями у коментарях ↓

Секрети правильного Мартіні

Мартіні не збовтують. Джин і вермут змішуються між собою легко, а шейкер додає в напій дрібні крижинки й бульбашки повітря: коктейль каламутніє і втрачає щільну, майже олійну текстуру. Тому інгредієнти перемішують барною ложкою у змішувальній склянці.

Ці 20–30 секунд потрібні не тільки для холоду. Лід за цей час дає приблизно чверть обʼєму води, і саме вона робить напій питним: нерозбавлена суміш джину з вермутом бʼє по язику спиртом. Перемішаєте менше — коктейль вийде різким, значно довше — водянистим.

Келих має бути крижаним. Поставте його в морозильник, поки готуєте, або наповніть льодом з водою і вилийте перед тим, як проціджувати. Мартіні подають без льоду, тож холод у келиху тримає тільки саме скло.

Вермут псується швидше, ніж від нього чекають. Це вино, а не міцний алкоголь, і відкрита пляшка навіть у холодильнику живе до шести тижнів — далі смак стає плоским і кислуватим. У рецепті вермуту всього 10 мл, і сховати зіпсований смак тут нема за чим.

Скільки вермуту: від «вологого» до «бон-драй»

Офіційна пропорція IBA — 60 мл джину на 10 мл вермуту, тобто 6:1. Але сухість Мартіні — питання смаку, і в барів є усталені назви для кожної пропорції (за довідником Difford's Guide):

Джин : вермут	Назва	На келих
1:1	Fifty-Fifty	45 / 45 мл
2:1	Wet	60 / 30 мл
4:1	—	60 / 15 мл
6:1	IBA	60 / 10 мл
15:1	Montgomery	75 / 5 мл

Чим менше вермуту, тим ближче напій до охолодженого джину. Сам Саймон Діффорд для перемішаного Мартіні зупиняється на 5:1. Якщо вермуту хочеться більше, у нас є окремі картки Dry Martini (2:1) Wet і Dry Martini «Preferred» (5:1).

Який джин і вермут обрати

Класичний вибір — London Dry: Beefeater, Tanqueray, Bombay Sapphire. У такому джині ведуть ялівець і цитрус, і смак коктейлю тримається саме на них. Міцніший джин (45–47%) дає щільніший результат, ніж стандартні 40%, і перемішувати його варто трохи довше.

Вермут потрібен сухий — на етикетці стоїть Dry або Extra Dry: Martini Extra Dry, Noilly Prat, Dolin Dry. Солодкий білий Bianco дасть помітно солодший профіль, і це вже буде не сухий Мартіні.

«Мартіні» — це коктейль чи вермут?

І те, й інше, звідси й плутанина. Martini & Rossi — італійський виробник вермуту, заснований у Турині 1863 року, тож «мартіні» на полиці магазину — це пляшка ароматизованого вина. Коктейль Мартіні — це джин із сухим вермутом, і вермут у ньому може бути будь-якої марки.

Якщо вдома стоїть саме така пляшка, орієнтуйтеся на напис на етикетці:

Extra Dry (у лінійці з 1900 року) — те, що треба: 10 мл на 60 мл джину, далі за рецептом вище.
Bianco (з 1910-го) — солодкий білий. Для сухого Мартіні не підходить, зате добре пʼється з тоніком і льодом.
Rosso — червоний солодкий, основа Негроні, Американо і Манхеттена.

Поєднання їжі з коктейлем

Мартіні пʼють як аперитив, тому пара до нього — солоне й просте: зелені оливки, мʼякі сири, устриці та інші морепродукти. Сіль і легка кислинка добре тримаються проти сухого джинового смаку, а солодке поруч із ним не працює.

Найближчі родичі Мартіні

Коктейль	Головна відмінність
Гібсон	Той самий склад, але замість цедри — маринована цибулька
Брудний Мартіні	Більше вермуту і 15 мл оливкового розсолу
Веспер	Джин з горілкою і аперитивом Lillet Blanc
Мартінез	Предок Мартіні: порівну джину й солодкого вермуту, плюс вишневий лікер
Vodkatini	Замість джину горілка, пропорція 5:1

Історія Мартіні

Автора в Мартіні немає, зате є задокументований ланцюжок. У 1880-х друком зʼявляється «Martinez» — джин Old Tom, вермут, біттер і лікер мараскіно. У 1888 році Гаррі Джонсон у «Bartenders’ Manual» друкує вже «Martini Cocktail»: по половині винного келиха Old Tom і вермуту, тобто рівні частини. Хто першим надрукував рецепт саме під назвою Dry Martini, джерела називають по-різному: Difford’s — французьку книжку Френка Ньюмана 1904 року, англомовна Вікіпедія — «The World’s Drinks And How To Mix Them» Вільяма Бутбі 1907-го.

Мартінез, з яким повʼязують назву, — це містечко в Каліфорнії, а не в Італії. За однією версією, напій подавали в Occidental Hotel у Сан-Франциско тим, хто чекав на вечірній пором до Мартінеза; самі мешканці містечка кажуть, що коктейль вигадав їхній бармен. Ще одна версія виводить назву від марки вермуту Martini. Жодна не доведена.

Сухим напій ставав поступово, і це видно за пропорціями: у 1922 році нормою був 2:1, у 1930-х — 3:1, у 1940-х — 4:1, а під кінець століття стандартом стали 5:1 і 6:1 — та сама пропорція, що зараз у рецепті IBA. Допомогла й реклама: Martini & Rossi просували в США свій сухий вермут під гаслом «It’s not a Martini unless you use Martini».

Цікаві факти

Найсухіша пропорція зветься «Монтгомері» — 15:1. Її повʼязують із британським фельдмаршалом Бернардом Монтгомері, який нібито йшов у наступ лише за пʼятнадцятикратної переваги. Історія анекдотична, сама пропорція цілком робоча.
«Мартіні Черчилля» — джин із морозильника і погляд у бік пляшки вермуту — легенда: Черчилль не пив ані мартіні, ані джину, а цитата, на якій тримається рецепт, вигадана.
Фраза «shaken, not stirred» зʼявилася в романі Флемінга «Діаманти вічні» (1956), але вимовляє її не Бонд. У кіно першим її каже лиходій у «Докторі Ноу» (1962), а сам Бонд — аж у «Голдфінгері» (1964).

Часті питання про Мартіні

Який склад у класичного Мартіні?

60 мл джину, 10 мл сухого вермуту, лимонна цедра або зелена оливка на прикрасу. Це пропорція 6:1 зі стандарту IBA; більше вермуту дасть мʼякший, «вологий» варіант.

Скільки градусів у Мартіні?

Приблизно 30%. Рахунок такий: 60 мл джину міцністю 40% і 10 мл вермуту міцністю 18% дають 25,8 мл чистого спирту, а перемішування з льодом додає близько чверті обʼєму води — виходить майже 90 мл готового напою. Це один із найміцніших класичних коктейлів: більше, ніж у Негроні чи Манхеттені.

Чому Мартіні перемішують, а не збовтують?

Шейкер розбиває лід і насичує напій повітрям: Мартіні стає каламутним, з крижаною крихтою на поверхні, і розбавляється сильніше. Перемішування дає прозорий коктейль з рівною, щільною текстурою. Збовтаний Мартіні — не помилка, а інша подача: холодніша, але без прозорості.

Чим замінити сухий вермут?

Найближчий за характером — сухий херес фіно: так само сухий і трохи солонуватий. Можна взагалі обійтися без вермуту, але тоді в келиху буде просто крижаний джин, а не коктейль.

Оливка чи лимонна цедра?

IBA описує обидва варіанти: вичавити олію лимонної цедри або, на прохання гостя, покласти зелену оливку. Цедра додає свіжий цитрусовий аромат, оливка — солонуватий тон.

Чи обовʼязкова змішувальна склянка?

Ні. Підійде будь-яка висока склянка: насипте лід, влийте джин і вермут, перемішайте ложкою і процідіть у келих, притримуючи лід. Головне — не збовтувати в шейкері.